ЧЕРВЕНЬ — МІСЯЦЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД (ПТСР)
ЧЕРВЕНЬ — МІСЯЦЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД (ПТСР)
Посттравматичний стресовий розлад – це розлад психічного здоров’я, що виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід. Це може бути насильство, війна, катування, геноцид чи будь-яка інша подія, що несе загрозу життю чи здоров’ю людини або її близьким. Не в усіх людей, що мають травматичний досвід виникне ПТСР, але декому достатньо однієї травматичної ситуації. Зовні люди з ПСТР можуть нічим не видавати свого стану, але невидимі душевні рани суттєво впливають на якість їх життя, а часто і на життя близьких їм людей.
За даними ВООЗ, у світі близько 70% людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, з них 5,6% можуть мати ПТСР. Приблизно 3,9% населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований ПТСР. Імовірність розвитку посттравматичного стресового розладу залежить від типу пережитої травматичної події. Наприклад, рівень ПТСР більш ніж у три рази (15,3%) вищий серед людей, які живуть в умовах війни; показники ПТСР особливо високі після сексуального насильства.
Для українців в умовах війни тривога та хвилювання перетворилися на колективний ПТСР, що став частиною нашого життя. Порушення сну, нічні кошмари, панічні атаки, смуток, страх, біль – усе це стало нашим сьогоденням. За даними Національної служби здоровʼя України (НСЗУ), у 2021 році діагноз ПТСР був поставлений 3 167 пацієнтам, у 2022 році – 7 051 особі, у 2023 році кількість українців з ПТСР зросла до 12 494, а лише за два місяці 2024-го (станом на 6.03.2024 р.) вже діагностовано 3 292 випадки. Крім ПТСР, виділяють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР).
Чим відрізняється КПСТР та ПТСР?
КПТСР відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій, міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності.
Для виникнення ПТСР людині достатньо однієї події, для КПСТР характерний більш тривалий травматичний вплив, тобто багаторазові, безперервні та повторювані травми.
Серед симптомів КПТСР важливо виділити:
Повторне переживання травматичної ситуації тут і зараз. Це можуть бути кошмари, спогади. Повторне переживання зазвичай супроводжується інтенсивними переживаннями страху та жаху, що також включає негативні фізичні відчуття;
Уникнення спогадів та думок, що нагадують про подію. Людина з КПТСР може уникати як думок про травматичний досвід, так і місць, людей, ситуацій, наприклад, змінити роботу чи переїхати в інше місце.
Постійне відчуття загрози. Через постійну настороженість люди з КПТСР можуть діяти на попередження небезпеки. Наприклад, не сидіти спиною до дверей, перевіряти дзеркало заднього виду автомобіля.
Проблеми емоційної сфери. При КПТСР порушується регуляція емоцій, що може проявлятись як спалахи агресії, самоушкодження, емоційне заціпеніння, нездатність відчувати позитивні емоції.
Переконання у власній нікчемності, приниженості або переможеності. Такі переконання супроводжують інтенсивне почуття сорому, провини або невдачі. Людина може відчувати провину за те, що не врятувала інших, або не уникнула обставин, що трапились.
Труднощі у побудові стосунків та в почуттях близькості з людьми. Людина з КПТСР може уникати знайомств та спілкування з людьми або мати труднощі з побудовою наявних стосунків.
Ці порушення призводять до значних погіршень особистої, сімейної, соціальної, освітньої, професійної та інших важливих сфер життя.
Здебільшого люди, що мають КПТСР, також мають інші розлади психіки, зокрема, депресію, тривожні розлади, розлади, пов’язані з вживанням ПАР.
Якщо ви зіштовхнулися з КПТСР
Якщо ви зіштовхнулися з симптомами ПТСР, не залишайтеся наодинці з проблемою. Пам’ятайте, що ПТСР піддається лікуванню, і своєчасна фахова підтримка може значно поліпшити якість життя.
Зверніться по допомогу до лікарів. Комплексний ПТСР діагностує і призначає лікування лікар-психіатр. Окрім медичної допомоги, важливим елементом роботи з КПТСР є методи самодопомоги – терапевт має навчити людину справлятися з симптомами самостійно. Це можуть бути вправи на заземлення та для саморегуляції з Аптечки швидкої психологічної допомоги “Ти як?”.
Як спонукати близьку людину з КПТСР звернутися до лікаря
Якщо ви помічаєте у близької людини ознаки ПТСР, ви не можете змушувати її звернутись по медичну допомогу. Фраза «думаю, тобі краще звернутись по допомогу до психолога/психотерапевта/психіатра» є некоректною і може бути неприємною для людини, а часом може викликати навіть агресію чи глибоку образу. Краще в такому випадку запитати «чи потрібна тобі допомога?», «чи можу я чимось допомогти?».
Водночас цікавтеся станом та потребами близької людини, поділіться своєю думкою про зміну її стану. Наприклад, скажіть, що помітили, що він/вона більше часу проводить на самоті, менше спить, не займається улюбленими справами. Робіть це в спокійній, довірливій ситуації, а не під час кризи чи сварки. Зачекайте моменту, коли буде доречно запропонувати звернутись до фахівця. Обговоріть, як лікування може допомогти із симптомами тривоги, порушенням концентрації та сну, некерованим гнівом та тривожними спогадами. Ви можете згадати про власний досвід психотерапії та розповісти, як він вам допоміг.
Запропонуйте людині піти разом з нею до спеціаліста, а надалі можна запропонувати супроводжувати її в заходах, які може рекомендувати фахівець (спільні прогулянки, фізичні вправи, нагадування про прийом медикаментів).
Памʼятайте і практикуйте також турботу про себе, оскільки для того, щоб підтримати іншу людину, потрібно самим мати достатнього ресурсу.є
Як підтримати близьку людину з КПТСР
Людина з КПТСР може ізолюватись від контактів з друзями та родичами. Вони можуть бути поглинуті переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не розуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з КПТСР знала, що за необхідності вона завжди може до вас звернутися. Тому в спілкуванні з такими людьми дотримуйтесь кількох правил:
• Не знецінюйте переживання та досвід людини;
• Будьте чуйними;
• Використовуйте пряму комунікацію, не змушуйте здогадуватись про те, що ви хочете сказати;
• Давайте зрозуміти, що почуття людини важливі;
• Слухайте стільки, скільки це необхідно;
• Будьте поруч;
• Не змушуйте людину розповідати про неприємний досвід;
• Наголошуйте на сильних сторонах особистості;
• Ознайомтеся з доказовою інформацією про КПТСР;
• Не давайте порад, якщо у вас їх не просять.
Посттравматичний стресовий розлад – це серйозний стан, що потребує комплексного підходу до лікування. Розуміння причин, симптомів та методів лікування допомагає полегшити стан людей з розладом та повернути їх до повноцінного життя.
Будьте уважними до своїх рідних і дбайте про своє здоров’я!
Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України