АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

НЕ ПРОПУСТІТЬ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ! ВЧАСНО ПРИЙДІТЬ ДО ЛІКАРЯ

Артеріальна гіпертензія (АГ) є патологічним станом організму, що проявляється стійким підвищенням артеріального тиску (АТ). Постійне підвищення тиску може призвести до гіпертонічної хвороби, що є однією з основних причин передчасних смертей у всьому світі.

Кров в наших судинах перекачується внаслідок скорочень серцевого м’яза. Від серця кров розноситься до всіх інших частин тіла, створюючи тиск на стінки судин (артерій). АГ – це явище, при якому кров надмірно тисне на стінки артерій зсередини. Чим більше тиск, тим важче серцю перекачувати кров і тим більше навантаження на судини.

  • Щоб не пропустити початок АГ, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я й усім людям після 50 років вимірювати артеріальний тиск (АТ) не рідше двох разів на місяць.
  • Підвищений АТ без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень.

Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. До 40% хворих на АГ не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Як діагностувати АГ

За різних умов тиск може підвищитися навіть у цілком здорової людини, тому зафіксувавши одноразове підвищення тиску, ще не варто відразу діагностувати у себе гіпертензію, а спочатку є сенс розібратися з причинами. Тиск може підвищитися на тлі сильного емоційного стресу, вживання алкоголю, після значного фізичного навантаження тощо. У здорової людини організм компенсує вплив усіх цих факторів і зберігає АТ в нормі.

Якщо ви вперше виявили в себе АТ у стані спокою вище 140/90 мм рт. ст, вас турбує головний біль, шум у вухах, слабкість – обов’язково зверніться до лікаря.

Діагноз АГ повинен бути підтверджений цілодобовим амбулаторним контролем АТ або домашнім вимірюванням. АГ діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.

У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне – через коротший інтервал. Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії, наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.

Ступені артеріальної гіпертензії

  • 1 ступінь: систолічний тиск 140–159 мм рт. ст. та/або діастолічний 90–99 мм рт. ст.
  • 2 ступінь: систолічний 160–179 мм рт. ст. та/або діастолічний 100-109 мм рт. ст.
  • 3 ступінь: систолічний ≥ 180 мм рт. ст. та/або діастолічний ≥ 110 мм рт. ст.
  • Ізольована систолічна АГ: систолічний ≥ 140 мм рт. ст. і діастолічний 90 мм рт. ст.

На жаль, у більшості випадків початок АГ лишається непоміченим і діагноз ставиться вже тоді, коли на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна. Це означає, що підвищений АТ уже встиг завдати шкоди серцю та судинам, і починати лікування слід було раніше.

З урахуванням особливостей причин виникнення хвороби виділяють два типи АГ:

  • Первинну або есенціальну.
  • Вторинну або симптоматичну.

У 95 % випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.

Симптоми АГ

Підвищення тиску можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Подібні симптоми притаманні різним недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менш як 120 і діастолічний (нижній) тиск менш як 80 мм рт. ст.

Симптоми:

  1. підвищений тиск;
  2. головний біль (найчастіше в потиличній чи тім’яній частині);
  3. періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
  4. біль в ділянці серця;
  5. прискорене серцебиття в стані спокою;
  6. відчуття задухи.

Визначальні фактори ризику появи АГ:

  • вік (понад 50 років);
  • рівень загального холестерину;
  • малорухливий спосіб життя;
  • тютюнокуріння;
  • ожиріння;
  • ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини;
  • доклінічні прояви атеросклерозу;
  • надмірне споживання солі.

У людей, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується в чотири рази.

Профілактика АГ

Замислитися про профілактику АГ необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.

Наводимо поради, що допоможуть вам запобігати розвиткові АГ та контролювати свій тиск, якщо АГ вже діагностовано:

  • підтримуйте нормальну масу тіла;
  • відмовтеся від куріння та споживання алкоголю;
  • регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хв, 3-4 рази на тиждень)
  • обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини – трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі);
  • уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є  фізична активність: легкий біг, плавання, йога, прогулянка на природі);
  • вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).

 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращі враження на нашому сайті. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з використанням даних технологій.Політика конфіденційності

Notifications %s New

Перейти до вмісту