Заняття на тему “Українські традиційні страви”

Post-img

УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЙНІ СТРАВИ

Мета : • розвивати вміння висловлювати власну думку; • розвивати звукову виразність мови; • розвивати пам’ять, мислення, увагу, стимулювати пізнавальну діяльність; • виховувати шанобливе ставлення до праці, звертаючись до народної мудрості (прислів’я); • ознайомити дітей із стравами, які побутують в українській кухні з продуктами харчування; • вчити переповідати нескладні рецепти приготування страв (борщ, компот, вареники); • викликати бажання навчитися самим готувати смачні страви. Обладнання: • український посуд, • рушники, • солоне тісто для вареників. Матеріал: • наочне оформлення; • Д/гра та фізхвилинка: «З чого приготувати», «Печу хлібчик», «Узвар», Дихальна гімнастика «Каша» • настільний театр; • «Богатирська їжа».

Вихователь: Доброго дня, любі наші! Просимо в світлицю нашу. Заходьте гості дорогі! Я дуже вас рада бачити у своїй хаті. Здавна дівчата-українки піклувались про красу рідної домівки, про те, щоб на столі була смачна їжа, а хлопці-козачки працювали в полі та берегли спокій України, захищали її від ворогів.
Вихователь:

Він усіх до себе манить Всіх збирає навкруги. Борщ на нього й кашу ставлять Ще й духмяні пироги. Що це діти? (Стіл.)

Вихователь:

За столом збиралась вся родина, стіл накривали скатертиною. А на столі – хліб. Лежить хліб на столі Як сонечко в небі Хліб потрібно шанувати Хліб – усьому голова.

Фізхвилинка: «Печу хлібчик» Вихователь: Сьогодні ми з вами поговоримо про просту селянську їжу. Про це я пропоную вам послухати казку .

«Богатирська їжа»

Десь-колись в панській сім’ї жив синок і був хворий, не веселий, бо їв лише вишукані страви та солодощі. Але одного разу він почув за вікном спів дівчинки. Це була донька лісника. Вони подружились і дівчинка запросила його до себе в гості. Хазяїни були раді гостю. Посадили хлопчика за стіл і подали йому селянську їжу – борщ, кашу, молоко. Така їжа дала хлопчику силу. І сталося диво: його м’язи налилися силою, щоки – рум’янцем. Таку силу має проста їжа.

Вихователь: Їжа буває святкова та щоденна. Кожного дня українці готовлять суп, борщ, капусняк, різні каші, узвари, компот.

Гімнастика «Каша кипить»

Діти сидять на стільчиках, поклавши одну руку на живіт, а іншу на груди. Втягуючи живіт – роблять вдих, а на видиху – живіт висувають уперед із звуком: «пфффффф»

Вихователь: До нас завітав гості!

Кіт: Няв! Няв! Чую компот. Я вмію варити компот. Вихователь: Нам цікаво – покажи. Кіт:

Я візьму каструлю води, солі кину я туди. Одинадцять картоплин, капустину, Й п’ять морквин. І скришу я залюбки два червоних буряки (мішає). Добре все було б та от – (пробує) Вийшов зовсім не компот. Вихователь: Діти, що вийшло у котика? (Діти відповідають) Котик, ти все переплутав, ми тобі допоможемо розібратися, як готувати борщ, а як компот. Гра «Чищу овочі на борщ»

Діти разом із вихователем стають в коло, тримаючись за руки.

Вихователь:

Раз, два, три, вогонь – гори! Добрий борщик, та великий горщик!

А я чищу овочі для борщу, Які саме треба – я запрошу!

Картоплини (виходить у центр кола) Морквини (виходить) Бурячок, квасолю, капусту. Посунься, капусто, без тебе в каструлі густо!

Та про сіль я пригадала,

І томати закликала!

Борщ наш вариться, пих – пих!

І для друзів, і близьких!

(Руки кладуть догори й присідають) Вихователь: Діти, а що потрібно, щоб зварити компот? (Діти називають) Фізхвилинка: «Компот»

Вихователь: На вихідні дні варили ось що, відгадайте: Місили, місили, ліпили, ліпили, А потім на останку – масло і сметанку. (Вареники) Вихователь: Ось тут я уже і тісто замісила, розкачала качалкою тоненько. А на яку геометричну фігуру схожі заготовки з тіста для вареників? (діти відповідають) А щоб зліпити вареники потрібна начинка. З чим можна зліпити вареники? (діти відповідають). Ось подивіться, яку начинку готують в Україні: сир, капуста, мак, вишні, картопля. (діти ліплять вареники з вихователем)
Вихователь: Український народ має багато свят. Святковий стіл до кожного свята був особливий. На Різдво – варили кутю і ставили її на головний кут хати – покуття. Великодні свята символізуються пасками, які мали обрядне значення – пробудження природи, і яйцями-крашанками, які є символом життя. Давні закони наших предків – об’єднання людей через їжу. За столом збиралась вся сім’я, обід починався з молитвою, якою освячувалась їжа. Ось така у мене хата, чим багата, тим і рада.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращі враження на нашому сайті. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з використанням даних технологій.Політика конфіденційності

Notifications %s New

Перейти до вмісту